Статьи

Про проблеми вакцинації, реалізацію медичної реформи та укладення договорів з лікарями

654

Медична реформа тільки почалася, і багато чого ще неясно. На даний час триває укладення договорів з сімейними лікарями. Та все частіше чутно від людей занепокоєння, що ж буде з медициною? Також, упродовж 2017—2018 років в Україні триває епідемія кору, одного з найбільш заразних вірусних захворювань, яке дісталося і нашого регіону. Тому журналісти «Чорноморської зірки» звернулися до головного лікаря КЗ «ОЦПМСД», аби запитати його про сьогоднішні проблеми у медичній галузі, і не тільки.

— Павле Михайловичу, розкажіть, як просувається медична реформа, які вже є нововведення та скільки укладено договорів з пацієнтами? Які на сьогодні існують труднощі з заповненням декларацій, і чи є кінцеві терміни?

— Станом на середину травня місяця, сімейними лікарями укладено майже 3000 декларацій, це більше 10% всього населення району й міста. Укладати договори лікарі будуть до тих пір, поки 100% населення не заповнять декларації. В той же час, профільне міністерство рекомендує не затягувати з даним питанням, адже в подальшому лікарі отримуватимуть заробітну плату від кількості угод, які з ними укладено. Поки відомо, що заробітна плата лікарям рахуватиметься від кількості декларацій з 2020 року. Є зміни щодо виклику лікаря додому. Раніше необхідно було телефонувати до реєстратури, а тепер реформа передбачає зв’язок пацієнта з лікарем напряму, і в телефонному режимі буде вирішуватись питання про необхідність виїзду сімейного лікаря до пацієнта. Є ряд питань, які можна вирішити в телефонному режимі, і люди мають розуміти це. Багато хто хоче просто, щоб лікар приїхав і подивився, чи все з ним гаразд, коли в людини, наприклад, незначна температура, кашель або нежить. В такому випадку треба розуміти, що можливо в цей час є пацієнти, яким лікар може знадобитися більше. Варто вчитися бути відповідальними, вчитися вміти розпізнавати стан свого організму, щоб не витрачати час, який може знадобитися для порятунку іншої людини.

— Що буде, якщо людина уклала договір з лікарем в одному місці, а, наприклад, поїхавши ку­дись відпочивати, потребуватиме медичної допомоги в іншій місцевості? До кого їй звернутись?

— Якщо людина уклала договір за місцем проживання, то їй не потрібно його переукладати, щоб мати змогу потрапити до іншого лікаря. Невідкладну допомогу повинен надати будь-який лікар у будь-якій місцевості. Проте зараз до кінця механізм прийому різними сімейними лікарями ще не зрозумілий. Заповнення декларацій – це лише перший етап. Дані про кожну людину заносяться в електронну програму, в подальшому у кожного буде електронна карточка, куди, відповідно, буде внесено всі відомості про прийом лікарів. На практиці поки що такого не було, і тому зараз більше запитань, ніж відповідей, адже медична реформа тільки на початку свого шляху, і є ще багато незрозумілого. Але все пройде поетапно, тому не варто переживати, без медичного обслуговування не залишиться жоден громадянин. Переважна більшість пацієнтів, які вже уклали договори з лікарями, обирають того ж лікаря, в якого вони і були. Лише одиниці сумнівались і не знали, кого обрати. В лікарні є стенд з інформацією про кожного сімейного лікаря з фото, всі охочі можуть ознайомитися з даною інформацією та вирішити, кого ж їм обрати.

— Чи трапляються конфлікти з приводу укладення договорів? Чи все спокійно і зрозуміло?

— З боку пацієнтів ми проблем не помічали. Але з боку медичного персоналу головною проблемою на сьогодні є недостатнє володіння комп’ютерною технікою. Майже 90% медпрацівників — це люди передпенсійного і пенсійного віку, тому з початку було досить важко, вони хвилювались, щоб не зробити помилок. Але зараз процес пішов краще, у нас є працівники, які добре володіють комп’ютером, тому один одному допомагаємо, роз’яснюємо та навчаємось усі разом.

Другою проблемою є нестача техніки, адже по процедурі після внесення даних пацієнта в електронну базу, ми маємо одразу роздрукувати декларації у двох примірниках, по одному у лікаря та пацієнта. Та оскільки в нас немає такої кількості принтерів, щоб був у кожного лікаря, тому ми просто не в змозі одразу все роздрукувати. Тому на даний час не всі пацієнти, які приходять, одразу отримують на руки декларацію. Але вони повинні знати, що в електронній системі вони є, і хвилюватися не потрібно.
Існує велика проблема, я вважаю, зі ставленням пацієнтів до лікарів. І це ніяк не пов’язано з реформою. Працюючи у приймальному відділенні, стикаєшся з прикрістю, що лікар зі свого боку повинен прийняти пацієнта у будь-якому стані, надати йому допомогу, а натомість може отримати не лише хамство і образи, а й іноді навіть побиття. Якщо лікар щось відповість людині, особливо в нетверезому стані, що їй не сподобалось, та одразу біжить до головного лікаря скаржитися або дзвонить на «гарячу лінію». І це погано, що лікарі, вчителі та інші працівники таких важливих професій, найменше захищені від свавілля несвідомих громадян. Навіть поліція, якщо доводиться заспокоїти дебоширів, нічого зробити не може, бо не має права. Це треба неодмінно вирішувати на законодавчому рівні.

— Відомо, що людина, де б вона не мешкала, має право укладати договори з будь-яким лікарем у будь-якій місцевості. Чи були випадки, щоб, наприклад, мешканець села, приїхав заключити договір з лікарем у місті Очаків, але лікар відмовився, посилаючись на те, що він обслуговує лише міських жителів і до села їздити у випадку чогось не збирається?

— Будь-яка людина з будь-якої точки України має право укласти договір з будь-яким сімейним лікарем. Лікар не має права відмовити пацієнту через свої особисті переконання, чи то через віддаленість місця проживання пацієнта.

— Так, реформа передбачила переваги в цьому напрямі для пацієнта. Але ж і лікар повинен мати змогу дістатися до свого пацієнта, якщо це буде необхідно. Якщо пацієнт з Миколаєва уклав угоду з лікарем, наприклад, з Куцуруба, то що, цьому лікарю потрібно буде виїжджати до Миколаєва у разі необхідності?

— У декларації вказано номер телефону вашого сімейного лікаря, і ви завжди можете з ним мати зв’язок. Не всі питання вирішуються за присутності лікаря, є такі, що можна вирішити в телефонному режимі. Якщо ж ситуація вимагатиме негайного огляду лікаря, наприклад, є ознаки інфаркту чи інсульту, то швидку допомогу ніхто не відміняв. З іншого боку, пацієнти повинні з розумінням обирати собі сімейного лікаря, а не такого доктора, який живе за тридев’ять земель. Хоча і на це вони теж мають право.

— Як Ви ставитеся до нововведення в нашій країні щодо необов’язковості проходження флюорографічного обстеження?

— Так, згідно з роз’ясненнями МОЗу, можливо людині і не потрібно щороку проходити таке обстеження, можливо достатньо лікарю поспілкуватися, зробити медичний огляд, і це при умові, що кожен громадянин дійсно щороку пройде медичне обстеження. Адже флюорографія є навіть більш шкідливою для здоров’я, ніж рентгенологічне обстеження. Поки що ці нововведення в розробці. Але зважаючи на те, що в Україні триває епідемія туберкульозу, на такі радикальні кроки навряд хтось зважиться.

— Бувають випадки, коли пацієнт прийшов на прийом до лікаря, і лікар чи медсестра не роблять запис у карточці. Як має в такому випадку себе поводити пацієнт?

— Буває різне, можливо людський фактор, чи то поспіх через велику завантаженість. Проте запис у карточці лікар повинен робити обов’язково.

— В цьому році мешканці Очаківщини зіткнулися із захворюваністю на кір, чого вже багато років не знали. Розкажіть, яка ситуація на даний час в місті і районі, чи є випадки значних ускладнень стану здоров’я?

— На даний час зафіксовано 24 випадки захворюваності на кір, переважна більшість хворих дорослі. В основному проявляється типова форма кору, діагностується лікарем візуально, і звичайно, якщо людина госпіталізується в інфекційне відділення, беруться аналізи. Одразу ж ми дивимось, чи були в людини чи дитини зроблені щеплення від кору. Кір страшний не сам по собі, а своїми ускладненнями. Існують випадки, коли є ускладнення навіть у вигляді енцефаліту. Але, слава Богу, в нашій місцевості таких складних випадків не виявлено.

— Експерти ВООЗ пов’язують такий спалах з низкою труднощів, зокрема зі зниженням загального охоплення плановою імунізацією, стабільно низьким охопленням імунізацією маргінальних груп, перебоями у постачанні вакцин і неефективною роботою систем епідеміологічного нагляду. Чи дійсно це так і чому хворіють дорослі, які вже були у дитинстві привиті?

— Так, дійсно, масова відмова від вакцинації, це, мабуть, найголовніша причина спалаху захворюваності. Що стосується якості вакцин, то якраз від кору (КПК) вакцина якісна, бельгійського виробника. Також є недоопрацювання медпрацівників, не всі відповідально до цього ставилися. Та в першу чергу, відмова людей. За даними Міністерства охорони здоров’я через відмови від вакцинацій на початок вересня 2017 року зареєстровано 1627 випадків кору. Двоє дітей в Одеській області померли. На початок 2018 року триває спалах хвороби в Україні, переважно серед дітей, що є відображенням значного зменшення обсягу щеплень у дитячій популяції, яка охоплює за даними МОЗ менше 50 % дитячого населення України.

Так, людина має право відмовитися від вакцинації, але ж ми бачимо, до чого це призводить.

Кір спричинює істотне зниження імунітету, тому хворі на кір чутливі до іншої бактеріальної інфекції, яка призводить до ускладнень. У вагітних, приблизно в третині випадків, особливо в стадії висипання, настають передчасні пологи. Часто спостерігають ускладнення — бактеріальний бронхіт, пневмонії і післяпологові септичні захворювання. За різними даними приблизно у 1 з 1000 хворих на кір розвивається енцефаліт, який має тяжкий перебіг. Смертність від даного ускладнення сягає 40 %, або по видужанню у хворого залишаються серйозні неврологічні наслідки.

— Люди читають в інтернеті, бачать по телевізору тяжкі випадки зі здоров’ям дітей чи навіть летальні, які нібито сталися після вакцинації, тому й відмовляються від щеплень. Як же переконати їх, що вакцинація вкрай важлива і безпечна?

— Суперечки щодо вакцинації розпочалися задовго до появи термінів «вакцина» та «вакцинація» і тривають у наш час. Люди, начитавшись в інтернеті про страшні наслідки вакцинації в деяких випадках, починають сумніватися в ефективності, безпеці та необхідності рекомендованих вакцин. Все це призводить до зниження рівня вакцинації, в результаті чого відбувалися і відбуваються спалахи хвороб, що піддаються профілактиці, з наявністю при цьому смертних випадків. Але як би це страшно не звучало, дійсно, якщо один з мільйона помирає, це нормально, бо натомість врятовано буде більшість життів.

Побічні ефекти та ускладнення у різних вакцин різні. Найчастіше спостерігають слабо виражені реакції: помірне підвищення температури тіла, почервоніння і біль у місці ін’єкції. У дітей часто спостерігають тривалий плач, погіршення апетиту. Можливі алергічні реакції. Деякі живі вакцини здатні спричинити реакції, що нагадують легкий перебіг тих захворювань, для профілактики яких їх вводять. Частота виникнення анафілаксії, якої побоюються батьки дітей, становить близько одного випадку на сто тисяч осіб.

— У дитини всі щеплення є, але вона все одно захворіла на кір. Чому так відбувається? Адже це також дає батькам привід сумніватися, чи варто робити щеплення, бо вони не діють.

— Захворіти може будь-хто, але якщо дитина привита від кору як це годиться в 1 та 6 років, вона ніколи не захворіє тяжкою формою, а у 99% дитина взагалі не захворіє. Але і тут існує проблема. Щоб бути впевненим, чи дійсно дитина вакцинована, потрібно зробити аналіз на напруженість імунітету, перевірити, який в неї титр антитіл. Адже є випадки, коли батьки дітей, відмовляючись від щеплення, просто просили вписати їм у картку, що щеплення зроблено, на що погоджувались несумлінні медпрацівники. І потім навіть самі батьки можуть не пам’ятати, чи дійсно робилось дитині щеплення, чи то просто вписано за їхнім бажанням.

Хочу сказати, що на даний час в лікарні вакцина від кору є в достатній кількості. Тому раджу батькам бути більш відповідальними та своєчасно робити необхідні щеплення своїх дітей. Дорослі можуть придбати вакцину від кору в аптеці, коштує вона трохи більше 300 грн.

— Існує думка, що імунітет у людини формується до визначеного віку, і тому дехто не вбачає потреби робити щеплення у дорослому віці. Поясніть, чи справді це так?

— Набутий після введення вакцини імунітет залишається напруженим багато років. Вакцина може також захистити людину від появи хвороби, якщо її введено протягом декількох днів після контакту з хворою людиною. Варто сказати, що вже зараз піднімається питання стосовно спалаху дифтерії у найближчий час. Вакцина проти дифтерії поки що є в достатній кількості (АДСМ, Індія). Проблем з переносимістю даної вакцини не виникало, можливий дискомфорт на місці введення вакцини, але це можна витерпіти. Тому хочу наголосити, щоб люди не боялися і своєчасно зверталися за щепленням. Щеплення проти дифтерії рекомендується проводити кожні 10 років, оскільки імунітет з роками падає, титр антитіл знижується. А от від кору, наприклад, роблять щеплення два рази у житті, вважається, що цього достатньо для формування стійкого імунітету. Кожна хвороба має свої особливості, і відповідно, щеплення проводяться по-різному.

— Людина, яка перенесла захворюваність на кір чи, наприклад, вітрянку вже не повинна захворіти на ці інфекції. Але існують випадки повторної захворюваності на інфекції, якими начебто хворіють один раз у житті. Чому так стається?

— Так, вважається, що повторної захворюваності не повинно бути. Але дійсно зустрічалися випадки, коли люди хворіли вдруге на вітрянку. Повторні захворювання на кір вкрай рідкісні, зумовлені порушенням імунної системи. Тут можна лише сказати, що всі люди різні, й імунітет у кожного свій, тому неясно, чому так стається. Та це не привід відмовлятись від щеплень.

Що ж, мабуть дійсно варто переглянути кожному своє ставлення не лише до вакцинації, а й стати більш свідомими як по відношенню до свого здоров’я, так і не забувати про безпеку оточуючих. Тож бажаємо всім нам терпіння, успіхів і здоров’я. Дякую за розмову.

Бесіду вела Н. Пишук Газета «Чорноморська зірка» 

Ваш комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Новости Очакова